Багато тисяч років тому помітив Бог, що множаться гріхи людей, і вирішив їм допомогти. Скликав він високих Духів і сказав: «Люди втратили свій шлях. Як бути?” Один із Духів запропонував навіяти на людей сон, інший – послати манну небесну, третій – воду від Бога. І лише четвертий високий Дух сказав: «Вклади кожній людині жагу до пізнання і дай їй учителя”.

     До школи я прийшов, маючи за плечима чималий досвід виховання молоді – тих, хто вирішив присвятити своє життя військовій справі. На моє переконання, пріоритетним завданням школи на сучасному етапі є саме громадянське виховання – процес формування свідомого громадянина, людини з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

     З цього випливає головна мета моєї педагогічної філософії – підготувати  молодь до життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі, прищепити розуміння  та прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для нашого суспільства,сформувати громадянську позицію у кожного учня.

     Процес розвитку і формування громадянина – це процес розвитку особистості, в якій органічно поєднуються високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, активність, творчі начала, почуття обов’язку й відповідальності перед суспільством, перед Батьківщиною.

     Клас, школа – це колектив, який виховує, організує, формує соціальну активність особистості.

     У своїй педагогічній діяльності намагаюся організувати самоврядування учнів класу, щоб згодом  отримати хороших помічників, у яких будуть сформовані такі якості, як відповідальність, причетність до загальної справи, активна громадянська позиція.