ДОСВІД "ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В УМОВАХ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ"
У процесі відродження та розбудови незалежної української держави роль і місце її Збройних Сил беззаперечно слід вважати надзвичайно важливими. Сьогодні вони є гарантом територіальної цілісності, суверенітету та важелем визначення рівня обороноздатності держави. Ретельно вивчивши державні вимоги останнього часу щодо діючої реорганізації та переходу українського війська та професійну основу, з метою його суттєвої модернізації та орієнтації на військово-оборонну інтеграцію в світовому масштабі, вважаю, що пріоритетною особливістю реалізації зазначених завдань слід вважати підвищення рівня військово-патріотичного виховання населення України та забезпечення дійової допризовної підготовки майбутніх захисників Вітчизни.
Проблемам військово-патріотичного виховання, націоналізації освіти надається сьогодні дуже велике значення. На втілення цієї ідеї в життя спрямовані «Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді», «Концепція громадянського виховання», «Державна програма національного виховання», «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 кл. ЗНЗ», «Концепція формування національної свідомості і самосвідомості особистості», «Концепція формування світогляду громадянина України», «Концепція національної системи освіти» тощо. Так, зокрема, в «Концепції національно – патріотичного виховання» зазначається, що «серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін». У таких умовах військово-патріотичне виховання молоді, формування її професійно-функціональної готовності до захисту Вітчизни в усіх структурних ланках навчально-виховного педагогічного процесу, як у школі так і за її межами, я вважаю, сьогодні найактуальнішим стратегічним державотворчим завданням щодо забезпечення національної безпеки, єдності, розвитку нашої країни.
Нині як ніколи відчувається потреба у формуванні особистості, корисної для себе, громади і суспільства. Без виховання у відповідному середовищі процес формування всебічної, гармонійно розвиненої особистості, з високою громадянською культурою і патріотичною свідомістю, буде неможливим. Але організація військово-патріотичного виховання в школі, актуальні проблеми управління системою військово-патріотичного виховання описані в сучасній літературі недостатньо, що обумовлює певні труднощі в його організації.
Актуальність цієї проблеми та наявне протиріччя між науково-методичним забезпеченням і потребами школи й обумовили вибір теми мого досвіду – «Організація військово-патріотичного виховання молоді
як складова системи національного виховання в умовах розвитку незалежної української держави».
Об’єкт: військово-патіротичне виховання молоді як складова система національного виховання у навчальному закладі.
Предмет: організація військово-патріотичного виховання школярів.
Теоретичне обґрунтування досвіду. Сьогодні в умовах величезних змін в соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови в сфері виховання, мета якого - формувати людину, давати прогрес людському суспільству. Змінилась система поглядів на виховання як педагогічний процес. Вони відбивають потреби розвитку суспільства, що змінюється, і самої людини.
Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) головною метою національного виховання визначає:
– набуття молодим поколінням соціального досвіду;
– успадкування духовних надбань українського народу;
– досягнення високої культури міжнаціональних взаємин;
– формування у молоді незалежно від національності особистісних рис громадян української держави, розвиненої патріотичної духовності, фізичної досконалості, моральної, правової, трудової, екологічної культури.
Завдання військово-патріотичного виховання:
- формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;
- виховання громадянських почуттів і свідомості, соціальної активності та відповідальності;
- формування здібностей до аналізу зовнішньої та внутрішньополітичної обстановки, вміння на цій основі самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі;
- створення нормативно-правової бази та комплексу заходів щодо виховання патріотичних почуттів і свідомості громадян України;
- формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витривалості;
- підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді;
- створення системи військово-патріотичного виховання.
У процесі вивчення предмету «Захист Вітчизни» вчителі повинні усвідомлювати, що особливістю формування національної освіти в Україні на сучасному етапі є зміна освітніх парадигм від традиційного "результату" освіти – "людини знаючої" – до "людини, що розуміє та усвідомлює". Навчально-виховний процес вивчення програми предмету повинен базуватись на чіткому уявленні учнем його індивидуальних, фізіологічних і фізичних особливостей. На цій основі учень обирає сам стратегію та зміст свого навчання, а також стратегію побудови власних життєвих програм.
Означені навчально-виховні дії вчителя предмету „Захист Вітчизни” повинні бути спрямовані на розв’язання таких основних навчально–виховних завдань:
а) ознайомлення допризовників з основними положеннями Конституцiї України про захист Вiтчизни, Законiв України "Про оборону України", "Про вiйськовий обов'язок i вiйськову службу", iнших нормативно-правових актiв з питань оборони, вiйськового будiвництва та проходження вiйськової служби;
б) формування в старшокласникiв знань про функцiї Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, їх характернi особливостi;
в) сприяння усвiдомленню старшокласниками свого обов'язку щодо дій у разi виникнення загрози суверенiтету та територiальній цiлiсностi України;
г) забезпечення єдності виховання, навчання, розвитку і психологічної підготовки молоді до захисту Вітчизни;
ґ) реалiзацiю основних напрямів удосконалення допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді;
д) сприяння вiйськово-професiйній орiєнтацiї, теоретичнiй та практичнiй пiдготовцi старшокласникiв до служби в Збройних Силах України та iнших вiйськових формуваннях, визначених чинним законодавством;
є) збереження i пропаганда iсторичної та культурної спадщини українського народу, використання його героїчних традицiй у процесi формування в молоді високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до захисту національних інтересів України;
ж) пiдвищення рiвня духовностi українського суспiльства та формування здорового генофонду нацiї у процесі пiдготовки учнiв до захисту своєї Вiтчизни.
Під час їх реалізації слід намагатись, щоб у старшокласникiв усвідомлено формувалася готовність до захисту Вiтчизни та служби в Збройних Силах України як iнтегративна якiсть, складовими компонентами якої є:
а) стан здоров’я;
б) сформованість якостей лицарсько–патріотичної духовності;
в) практичні уміння в сфері виконання функцій захисника Вітчизни;
г) професійно–психологічна придатність;
ґ) фізична загартованість.
Основними принципами реалізації зазначених цілей і завдань повинні бути: державна спрямованість; науковість; пріоритет гуманістичних і демократичних цінностей, повага до конституційних прав і свобод людини і громадянина; виховання молоді на патріотичних, історичних та бойових традиціях українського народу; доступність; взаємозалежність та узгодженість змісту, форм і методів військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки учнів, здійснених з урахуванням найкращих традицій підготовки захисників національних інтересів українського народу.
Змiст сучасного військово-патріотичного виховання, має чiтко обґрунтовані структурнi компоненти:
а) знання в галузi вiйськової справи, духовної культури українського народу, основ законодавства України, цивiльного захисту, надання першої допомоги постраждалим тощо;
б) умiння рiзного функцiонального призначення щодо оволодiння компонентами готовності до захисту Вітчизни;
в) навички та уміння в сферi лицарсько–патріотичної і прикладної фiзичної пiдготовок та самоформування важливих для захисника Вiтчизни моральних, естетичних й iнших якостей;
г) досвiд творчої дiяльностi, спрямованої на вiдтворення найкращих традицiй українського народу;
ґ) емоцiйно–вольове ставлення до лицарсько–патріотичних цiнностей захисника України;
д) саморегуляцiя процесу пiдготовки до вiйськово-професійної діяльності щодо захисту Вітчизни.
Характерною особливістю змісту сучасної компетентнісно зорієнтованої особистісно спрямованої допризовної пiдготовки та військово-патріотичного виховання учнів є: продуктивне навчання та вiйськово–лицарське нацiонально–патрiотичне виховання молодi; змiцнення її здоров’я, особистої фiзичної загартованостi на основi усвідомлення потреби в підготовці до захисту Вітчизни; вiдродження духовних, культурних, органiзацiйних, iсторичних та господарських традицiй українського народу; формування в старшокласникiв знань з героїчної iсторiї українського вiйська; ознайомлення їх з основами законодавства в аспектi захисту Вiтчизни, структурою i завданнями Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, визначених чинним законодавством; особливостями органiзацiї цивiльної оборони України, забезпечення цивiльного захисту та безпеки життєдiяльностi населення; оволодіння учнями початковими знаннями та практичними умiннями з основ військової справи, у тому числi з вогневої, тактичної, прикладної фiзичної підготовок, надання першої допомоги; формування в учнів мотивів патріотичного плану щодо самоудосконалення і самопiдготовки до військової служби та особистої реалiзацiї у процесi державотворення. Функціональна спрямованість такої підготовки – сприяння відродженню духовних, культурних, історичних та господарських традицій українського народу засобами формування в старшокласника якостей та компетентностей, потрібних захиснику Вiтчизни.
У процесі військово-патріотичного виховання молоді слід активно передбачати широке застосування сучасних освітніх технологій, серед яких важливе місце посідають ігрові. Це безпосередньо допомагає оптимальному розв'язанню визначених навчально-виховних завдань та може значною мірою сприяти і психолого–педагогічному обґрунтуванню допризовної підготовки в різних освітньо–виховних системах. Тут мається на увазі кілька аспектів: змістовий, процесуальний, особистісний, матеріально–технічний, які утворюють струнку систему і характеризуються цілісністю, єдністю та ієрархічністю. Використання ігрових технологій повинно не тільки активізувати творчу навчально–пізнавальну діяльність юнаків, а й забезпечити тісний зв'язок отриманих військових знань із практикою, забезпечити розвиток в особистості допризовника рефлексивної сфери мислення, допомогти створенню в ході занять та колективних дій атмосфери співробітництва, виховати культуру військової поведінки.
Підготовка учнів до захисту Вітчизни включає: психологiчну, морально-патрiотичну, фiзичну, вiйськово-прикладну (вогневу, тактичну та iн.), професійно-прикладну, медико-санiтарну та iншi визначені навчальним планом складовi їх допризовної підготовки.
Підготовка учнів до захисту Вітчизни передбачає: навчання та військово-лицарське нацiонально-патріотичне виховання молоді, спрямоване на змiцнення її здоров'я, особистої фiзичної загартованостi на основi традицiй українського козацтва, вiдродження духовних, культурних, органiзацiйних, iсторичних та господарських традицiй українського народу; формування в старшокласникiв знань з iсторiї українського вiйська; ознайомлення їх з основами законодавства в аспектi захисту Вiтчизни, структурою i завданнями Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань; особливостями органiзацiї цивiльної оборони України, цивiльного захисту та безпеки життєдiяльностi населення; формування в учнiв основ знань та практичних умiнь з військової справи, у тому числi з вогневої, тактичної, прикладної фiзичної та медико-санітарної підготовок; створення умов для загартування учнiв фізично, формування у них почуття патріотизму, мотивiв самопiдготовки до військової служби та особистої реалiзацiї в процесi державотворення.
Основнi вимоги до органiзацiї підготовки учнів до захисту Вітчизни: здійснюється відповідно до вимог Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України і за такими принципами:
- державна спрямованість;
- науковість;
- пріоритет гуманістичних і демократичних цінностей, повага до
конституційних прав і свобод людини і громадянина;
- виховання молоді на патріотичних, історичних та бойових
традиціях українського народу;
- взаємозалежність та узгодженість змісту, форм і методів
допризовної підготовки та виховної роботи;
- доступність.
Готовність старшокласникiв до захисту Вiтчизни та служби в Збройних силах України є iнтегративною якiстю, складовими компонентами якої є:
- психологічна готовність (сформованість мотивів активної самопідготовки до захисту Вітчизни);
- морально-патріотична готовність (сформованість у ролі самоцінних морально-патріотичних якостей);
- практична готовність (знання, умiння та навички, необхідні для виконання функцiональних завдань вiйськовослужбовцiв).
Учень повинен знати:
- особливостi основних iсторичних етапiв розвитку Збройних сил України, iнших вiйськових формувань;
- призначення основних організаційних структур Збройних сил України та iнших вiйськових формувань;
- основнi вимоги нормативно-правової бази військової служби, загальновійськових статутів;
- основнi якостi, притаманнi захиснику Вiтчизни;
- особливостi українських вiйськово-козацьких традицiй;
- відмінності між військовою та альтернативною службами;
- зміст та iсторію походження військової присяги та вiйськової символiки.
Учень повинен уміти:
- якiсно виконувати нормативи з вiйськової пiдготовки;
- забезпечувати цивiльний захист та безпеку життєдiяльностi;
- надавати першу медичну допомогу;
- виявляти активнiсть при проведеннi урочистих свят-ритуалiв, пов'язаних iз вiйськовою службою;
- пiдвищувати власну фiзичну загартованiсть до захисту Вiтчизни;
- здiйснювати професiйне самовизначення на основi усвiдомлення рiвня сформованостi у себе психологiчної, духовної та практичної готовностi до вiйськової дiяльностi;
- захищати iнтереси України, забезпечувати її нацiональну безпеку на всiх рiвнях.
Військово-патріотичне виховання старшокласніків здійснюється за такими напрямами:
- державний - базується на забезпеченні державою системи військово-патріотичного виховання молоді;
- соціальний - ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні. Він орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій Українського народу;
- військовий - передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;
- психолого-педагогічний - ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі допризовної підготовки учнів, проведенні дослідницької та методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду військово-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;
- правовий - передбачає формування глибоких правових знань та прищеплення старшокласникам високої правової культури.
Методами військово-патріотичного виховання молоді є:
- переконання - формування впевненості в суспільно корисній діяльності з підготовки до захисту Вітчизни;
- стимулювання - реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання;
- особистий приклад - діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, здатен забезпечити педагогічну вимогу, вміє надати доручення і перевірити його виконання;
- самопідготовка - процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання у неї почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та самоконтролю.
Військове-патріотичне виховання старшоклаників здійснюється у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв, військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів до місць бойової слави, пошукової роботи, участі у роботі клубів, центрів та гуртків військово-патріотичного спрямування. Зміст військово-патріотичного виховання визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. У своїй діяльності вчителя предмету «Захист Вітчизни» велику увагу приділяю формуванню у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвитку бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби.